Висвітлено еволюцію тексту як лінгвістичної емпірики від окремого твору чи комунікативного акту до електронного текстового корпусу, поява якого зумовила формування самостійного напряму в науці про мову - корпусну лінгвістику. Проаналізовано систему поглядів українських і зарубіжних науковців на сутність корпусу, з'ясовано його детермінативні ознаки і запропоновано власну таксономію сучасних електронних текстових корпусних об'єктів. Описано теоретичне підгрунтя й історію укладання корпусів, осмислено досвід корпусних студій Славії та обгрунтовано авторську концепцію корпусної параметризації сучасної української мови, витлумачену, з одного боку, як підхід до створення саме Корпусу сучасної української мови, а з іншого - як метод і модель для побудови електронних текстових корпусів української мови інших типів: історичного, діалектного, термінологічного тощо, необхідних для розвитку корпусної лінгвоукраїністики. З огляду на потребу морфологічного анотування корпусних текстів опрацьовано теоретичні засади лексико-граматичного членування слів і фразеологізмів з урахуванням формального критерію та на основі цього створено засоби морфологічної анотації згідно з прийнятими у світовій корпусній лінгвістиці методиками. Показано шляхи адаптації мовнонезалежних підходів, представлених міжнародними стандартами кодування корпусних даних, до кодування українського корпусу. Сформовано передумови для розвитку корпусної лінгвоукраїністики в контексті загальних корпусних студій як славістики, так і романо-германістики.

• Демська Орися Мар'янівна (1966–) (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"