Розроблено способи геометричного конструювання гвинтових поверхонь та поверхонь обертання сталої середньої кривини. Щодо поверхонь обертання висунуто гіпотезу про почерговість перетворення відомих поверхонь обертання з одного виду в інший по мірі зростання чисельного значення середньої кривини, починаючи з нуля. Правомірність гіпотези теоретично доведено шляхом побудови з використанням чисельних методів меридіанів за заданими вихідними умовами, включаючи значення середньої кривини. В результаті чисельного інтегрування диференціального рівняння побудовано криві осьового перерізу гвинтової поверхні сталої середньої кривини. При перетворенні відомих поверхонь обертання сталої середньої кривини у гвинтову із такою ж середньою кривиною по мірі збільшення кроку знайдено закономірність трансформації меридіана у криву осьового перерізу. Обгрунтовано доцільність апроксимації частини меридіану та кривої осьового перерізу дугою кола. Показано, що утворена таким чином поверхня може бути описана аналітично, а її середня кривина змінюється в заданих межах. Здійснено конструювання балонів для зберігання стисненого газу, міцність яких має лінійну залежність від значення середньої кривини оболонки.

• Пилипака Олександр Андрійович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"