Зазначено, що адипонектин – гормон жирової тканини, який бере участь в регуляції катаболізму жирних кислот, чутливості до інсуліну, рівня глюкози в крові та інших процесів. Його рівень в плазмі крові достовірно знижений у разі вісцерального ожиріння та патологічних станів, для яких характерна інсулінорезистентність. Мета дослідження - оцінка зміни сироваткового рівня адипонектину, його діагностичної цінності та асоціативних взаємозв’язків у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу (ЦД2) та неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) в залежності від рівня трансаміназ. В дослідження було включено 91-го хворого на ЦД2. НАЖХП діагностували за допомогою УЗД печінки. Всі пацієнти були розподілені на три групи. Контрольну групу склали 28 пацієнтів з ЦД2 без НАЖХП. В основну групу увійшли хворі на НАЖХП з нормальним (n = 37) або підвищеним (n = 26) рівнем трансаміназ. Для оцінювання діагностичної ефективності визначення адипонектину використовували ROC-аналіз. Множинний логістичний регресійний аналіз був використаний для виявлення факторів, які асоційовані з НАЖХП. Виявлено, що рівень адипонектину сироватки був достовірно нижчим у групі хворих на НАЖХП та підвищеним рівнем трансаміназ у порівнянні з хворими з нормальними їх значеннями та контрольною групою (відповідно 2,74 ± 1,43, 3,81 ± 1,79 і 6,2 ± 2,04 мкг/мл, р = 0,001). В одновимірній логістичній регресії адипонектин виявляв протекторний ефект відносно розвитку НАЖХП (OR = 0,451, 95 % ДІ 0,317 - 0,641, р < 0,001). Згідно з даними покрокової множинної логістичної регресії, гіпоадипонектинемія асоційована з НАЖХП незалежно від НОМА-IR (R2 = 0,528) та активності АЛТ (R2 = 0,563). Для виявлення НАЖХП у хворих на ЦД2 визначення адипонектину продемонструвало дуже добру якість діагностичної моделі, оскільки AUROC становила 0,871 (95 % ДІ 0,795 - 0,946; р < 0,001). Порогове значення визначено на рівні < 4,6 мкг/мл з чутливістю, специфічністю, PPV та NPV відповідно 79,4 %, 82,1 %, 90,9 % і 63,9 %. Для розмежування хворих на НАЖХП з підвищеним рівнем трансаміназ та пацієнтів з їх нормальним значенням AUROC для адипонектину дорівнювала 0,670 (95 % ДІ 0,534 - 0,807; р = 0,022). Порогове значення адипонектинемії, нижче якого констатувалось підвищення рівня трансаміназ у хворих на НАЖХП, складало < 3,1 мкг/мл, з чутливістю, специфічністю, PPV та NPV відповідно 61,5 %, 59,5 %, 51,6 % і 68,6 %. Дослідження продемонструвало, що гіпоадипонектинемія незалежно від IP та рівня трансаміназ, асоційована з НАЖХП. У хворих з підвищенням трансаміназ відзначалось достовірно нижчий рівень адипонектину в сироватці крові. Зниження адипонектину нижче 4,6 мкг/мл можна використовувати як діагностичний маркер НАЖХП у хворих на ЦД2.

Отмечено, что адипонектин – гормон жировой ткани, который участвует в регуляции катаболизма жирных кислот, чувствительности к инсулину, уровня глюкозы в крови и других процессов. Его уровень в плазме крови достоверно снижен при висцеральном ожирении и патологических состояниях, для которых характерна инсулинорезистентность (ИР). Цель исследования - оценка изменения сывороточного уровня адипонектина, его диагностической ценности и ассоциативных взаимосвязей у пациентов с сахарным диабетом (СД) ІІ типа (СД2) и неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) в зависимости от уровня трансаминаз. В исследование был включен 91 больной с СД2. НАЖБП диагностировалась с помощью УЗИ печени. Все пациенты были разделены на три группы. Контрольную группу (n = 28) составили пациенты с СД2 без НАЖБП. В основную группу вошли больные НАЖБП с нормальным (n = 37) или повышенным (n = 26) уровнем трансаминаз. Для оценки диагностической эффективности адипонектина использовали ROC-анализ. Для выявления факторов, которые ассоциированы с НАЖБП, был использован множественный логистический регрессионный анализ. Результаты: Сывороточный уровень адипонектина был достоверно ниже в группе пациентов с СД2 и НАЖБП с повышенным уровнем трансаминаз по сравнению с больными с нормальными их значениями и контрольной группой (2,74 ± 1,43 против 3,81 ± 1,79 против 6,2 ± 2,04мкг/мл, р = 0,001). В одномерной логистической регрессии адипонектин проявлял протекторный эффект в отношении развития НАЖБП (OR = 0,451, 95 % ДИ 0,317 - 0,641, р < 0,001). Согласно данным пошаговой множественной логистической регрессии, гипоадипонектинемия ассоциирована с НАЖБП независимо от НОМА-IR (R2 = 0,528) и АЛТ (R2 = 0,563). Для выявления НАЖБП у больных СД2 использования адипонектина продемонстрировало очень хорошее качество диагностической модели, поскольку AUROC составила 0,871 (95 % ДИ 0,795 - 0,946 р < 0,001). Пороговое значение определено на уровне < 4,6 мкг/мл с чувствительностью, специфичностью, PPV и NPV соответственно 79,4 %, 82,1 %, 90,9 % и 63,9 %. Для разграничения больных НАЖБП с повышением уровня трансаминаз и пациентов с их нормальным значением AUROC для адипонектина составила 0,670 (95 % ДИ 0,534 - 0,807, р = 0,022). Пороговое значение адипонектинемии, ниже которого у больных НАЖБП констатировалось повышение уровня трансаминазсоставило < 3,1 мкг/мл, с чувствительностью, специфичностью, PPV и NPV соответственно 61,5 %, 59,5 %, 51,6 % и 68,6 %. Исследование продемонстрировало, что гипоадипонектинемия независимо от IP и уровня трансаминаз ассоциированная с НАЖБП. У больных с повышением трансаминаз отмечался достоверно болем низкий уровень адипонектина сыворотки. Снижение адипонектина ниже 4,6 мкг/мл можно использовать в качестве диагностического маркера НАЖБП у больных СД2.

Adiponectin is a hormone of adipose tissue, which is involved in the regulation of fatty acids catabolism, insulin sensitivity, blood glucose level, and other processes. Its serum level is significantly decreased in visceral obesity and pathological conditions that are associated with insulin resistance (IR). The aim of our study was to evaluate changes in serum adiponectin level, its diagnostic accuracy, and association with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) in patients with type ІІ diabetes (TD2) depending on transaminases levels. We have followed up 91 patients with T2D, who were diagnosed for fatty liver by abdominal ultrasonography. All patients were divided into 3 groups. The control group (n = 28) included patientswith TD2 without NAFLD. In the other two groups we identified patients with NAFLD and normal (n = 37) or elevated (n =26) transaminases. To assess the diagnostic accuracy of adiponectin in NAFLD, ROC-analysis was used. Multiple logistic regression was used to identify factors independently associated with NAFLD.Results: Serum adiponectin levels were significantly lower in the group with T2D and NAFLD with increased transaminases than in patients with normal transaminases and control group (2.74 ±1 .43 vs 3.81 ±1.79 vs 6.2 ± 2.04 mkg/ml, p=0.001). In the univariate logistic regression adiponectin showed a protective effect against NAFLD development (OR = 0.451, 95 % CI 0.317 - 0.641, p < 0.001). According to stepwise multiple logistic regression, hypoadiponectinemia was associated with NAFLD independently on HOMA-IR (R2 =0.528) and ALT (R2 = 0.563). To identify NAFLD in T2D patients, adiponectin proved to be a very effective diagnostic model, AUROC being equal to 0.871 (95 %CI 0.795 -0.946, p < 0.001). The optimal cutoff value is set at < 4.6 mkg/ml with sensitivity, specificity, PPV and NPV equal to 79.4 %, 82.1 %, 90.9 %, and 63.9 %, respectively. To distinguish patients with NAFLD and elevated transaminases from patients with normal values, AUROC for adiponectin was 0,670 (95 % CI 0.534 - 0.807, p = 0.022). Adiponektin optimal cutoff value under which an increase in transaminases was reported in NAFLD patients < 3.1mg/ml, with a sensitivity, specificity, PPV, and NPV equal to 61.5 %, 59.5 %, 51.6 %, and 68.6 %, respectively. Our study has demonstrated that hypoadiponectinemia - independently on IR and transaminases - was associated with NAFLD. Patients with elevated transaminases have a significantly lower serum adiponectin level. A decrease in adiponectin below 4.6 mg/ml can be used as a diagnostic marker of NAFLD in T2D patients.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Михальчишин Галина Петрівна (медичні науки)
• Боднар Петро Миколайович (медичні науки)
• Кобиляк Назарій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"