Мета роботи - вивчення ефективності та безпечності Лінезоліду в дозі 1,2 і 0,6 г на добу у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) та туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ). У контрольованому дослідженні у 46 хворих на МРТБ і у 37 хворих на РРТБ вивчено ефективність індивідуалізованих режимів хіміотерапії, які включали Лінезолід. У хворих групи порівняння, яку сформували за методом підбирання пари відповідно до випадку захворювання і профілю медикаментозної резистентності, застосовували такі ж самі індивідуалізовані режими хіміотерапії, але без Лінезоліду. В кожній групі була однакова кількість хворих з різними випадками МРТБ і РРТБ: нові випадки - 15 (18,1 %) хворих, після перерваного лікування - 6 (7,2 %), після невдалого I курсу хіміотерапії - 11 (13,2 %), після невдалого повторного курсу хіміотерапії - 16 (19,3 %), у разі рецидиву захворювання - 19 (22,9 %), хронічні випадки - 16 (19,3 %) хворих. Лінезолід застосовували в дозі по 0,6 г двічі або раз на добу протягом 3 - 8 міс - залежно від поширеності туберкульозного процесу. Після припинення бактеріовиділення дозу препарату зменшували до 0,6 г. В основній групі припинення бактеріовиділення і зникнення клінічних симптомів засвідчено у 80 хворих (96,4 %), в тому числі у 36 (97,3 %) із РРТБ і у 44 (95,6 %) хворих на МРТБ (p >> 0,05). У хворих контрольної групи припинення бактеріовиділення досягли відповідно у 71,1 і 43,2 % випадків, що вірогідно відрізнялося від наслідків лікування пацієнтів основної групи. Побічні реакції від комплексної хіміотерапії спостерігали у 41 (49,4 %) хворого з основної групи і у 31 (37,4 %) з контрольної, у т. ч. тяжкі, які вимагали відміни препарату, - відповідно у 18,1 і 10,8 % хворих (p >> 0,05). У 16,9 % хворих реєстрували побічні реакції Лінезоліду, які виявлялися гематологічними порушеннями, нашкірними змінами у вигляді макульозно-папульозної екзантеми, периферичною полінейропатією та діареєю. Висновки: введення Лінезоліду в індивідуалізовані режими хіміотерапії надає змогу досягти після інтенсивної фази хіміотерапії у хворих на РРТБ таких самих високих наслідків лікування щодо припинення бактеріовиділення, як і у хворих на МРТБ. Схема застосування Лінезоліду протягом інтенсивної фази хіміотерапії в дозі 1,2 г на початку лікування та з подальшим прийомом 0,6 г після припинення бактеріовиділення надає змогу домогтися задовільної переносності препарату з невисокою частотою побічних реакцій у 16,9 % хворих, у тому числі тяжких, що вимагали його відміни, у 10,8 %. Лінезолід найчастіше зумовлював гематологічні побічні реакції (10,8 %), що виявлялися анемією та/або лейкопенією і/або тромбоцитопенією. Після відміни препарату показники крові нормалізувалися.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Черенько Світлана Олександрівна (медичні науки)
• Литвиненко Наталія Анатоліївна (медичні науки)
• Погребна Марина Віталіївна (медичні науки)
• Сенько Юлія Олександрівна (медичні науки)
• Рева Олена Анатоліївна (медичні науки)
• Давиденко Валентина Василівна (медичні науки)
• Давиденко Вікторія Володимирівна (юридичні науки)
• Давиденко Віталій Володимирович (політичні науки)
• Давиденко Володимир Вадимович (економічні науки)
• Давиденко Віктор Валерійович (юридичні науки)
• Давиденко Володимир Вікторович (сільськогосподарські науки)
• Давиденко Валерій Вікторович (хімічні науки)
• Давиденко Віктор Валентинович (1953–) (мистецтвознавство)
• Чоботар Оксана Петрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"