Досліджено та обгрунтовано чотири етапи воєнно-політичного співробітництва (ВПС) України та її збройних сил (ЗС) з Альянсом за період 1991 - 2009 рр., виявлено ряд тенденцій: зростання рівня інтенсивності співпраці, використання створених і формування нових механізмів і програм взаємодії; позитивна еволюція характеру відносин: від початкових форм співробітництва до рівня партнерства і далі - перспективи членства в Альянсі; активізація співробітництва в напрямках, які безпосередньо впливали на розвиток ЗСУ, їх відповідності стандартам військового будівництва країн-членів Альянсу. Розглянуто ВПС як систему взаємодії України з Альянсом у сфері безпеки й оборони у рамках воєнно-політичного курсу держави. Виявлено об'єктивні та суб'єктивні фактори, які впливали на формування та розвиток ВПС України та її ЗС з НАТО. Визначено пріоритети співробітництва ЗСУ з НАТО у вказаний період. Досліджено процес формування та розвитку системи ВПС ЗСУ з НАТО, її результативність та значення для підвищення рівня підготовленості органів управління, боєздатності ЗСУ. Визначено перспективні напрямки подальших досліджень: питання переведення ЗСУ на професійну основу та створення системи узагальнення досвіду співробітництва ЗСУ з Альянсом.

• Речич Сергій Леонідович (військові науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"