Досліджено особливості лінгвокультурної адаптації психологічної прози М. Пруста в українському художньому перекладі. Обгрунтовано положення, що лінгвокультурна адаптація - необхідний творчий складник перекладу як міжмовної та міжкультурної комунікації, спрямований на збереження авторської концепції першотвору та досягнення адекватності перекладеного тексту. Доведено, що лінгвокультурна адаптація зумовлюється мовними й етнокультурними відмінностями між одержувачами оригіналу та перекладу. Виокремлено різновиди адаптації й основні типи адаптивних стратегій у використанні мовних одиниць різних рівнів. Визначено співвідношення прямих відповідників та адаптивних стратегій у процесі перекладу прустівської прози. Проаналізовано характерні риси індивідуального перекладацького стилю А. Перепаді. Увагу приділено специфіці вербалізації авторської картини світу М. Пруста на лексико-семантичному та структурно-синтаксичному рівнях. З'ясовано особливості відтворення лінгвостилістичних засобів психологізації прустівської прози в українському художньому перекладі.

• Сопилюк Наталія Михайлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"