Досліджено проблему конституювання ідентичності як основоположного феномена культри. Розроблено культурно-онтологічну концепцію діалогової конституції ідентичності, яка по-новому розкриває й онтологічний зміст ідентичності, долаючи попередню домінанту тотожності під час її встановлення та функціональний діапазон діалогу в онтології культури, визначаючи діалог як онтологічно засадний конститутивний принцип ідентичності як феномену культури. Запропонована концепція діалогової конституції ідентичності відкриває новий напрям її філософського та міждисциплінарного дослідження, де перипетії руху виявлення, ствердження та здійснення дещо як ідентичного осмислюються як власний шлях культури. Обгрунтовано, що дещо як ідентичне не підпорядковується імперативу рівності, але суть кінестазіс спряження рухомого, яке стикається у місці зустрічі. Рухомий спокій зустрічі визначено як діалог з такими принциповими компонентами, як межа, боротьба та турбота. Діалог підпорядковується імперативу межі й утверджує своє конституційне верховенство як енергія зіткнення та спряження протилежного. Визначено, що енергією спряження дещо здійснюється як ідентичне.

• Худенко Андрій Володимирович (соціологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"