З'ясовано історичні витоки та генезу кримінальної відповідальності за вказані посягання. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена в ст. 298 та 298 ¹ КК України, виявлено недоліки розглядуваних норм, запропоновано шляхи їх усунення та вдосконалення положень чинного Кримінального кодексу України. Здійснено аналіз норм вітчизняного законодавства за посягання на об'єкти культурної спадщини України, проведено порівняльну характеристику складів злочинів, передбачених ст. 298 та 298 ¹ КК України, з іншими суміжними складами злочинів і правопорушеннями. Висвітлено комплекс питань теоретичного та практичного характеру, пов'язаних з кримінологічною характеристикою посягань на об'єкти культурної спадщини. Зокрема, досліджено загальну кримінологічну характеристику зазначених посягань, виявлено основні детермінанти, з'ясовано й узагальнено кримінологічну характеристику особи злочинця. Запропоновано систему заходів щодо запобігання посяганню на об'єкти культурної спадщини України, у тому числі створення єдиних інформаційних комп'ютерних баз даних щодо пам'яток трипільської культури, античних міст, пам'яток слов'ян та інших культурних багатств України, вдосконалення практики посилення спеціально-кримінологічної й індивідуальної роботи з особами, схильними до вчинення злочинів, запозичення досвіду європейських держав щодо встановлення відповідальності за вчинення вказаних протиправних діянь. Запропоновано доповнення до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та доповнення Особливої частини КК України ст. 298 ¹: "Знищення, руйнування або пошкодження об'єктів до культурної спадщини з необережності".

• Асейкін Роман Володимирович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"