Систематизовано твердження класичних і більш пізніх емпіричних концепцій, пов'язаних з аналізом мови науки, що дозволяють констатувати наявність базових взаємозв'язків між класичною та постнекласичною парадигмальними настановами. Розкрито спадкоємність емпіричних учень класичної та некласичної доби за важливими методологічними й епістемологічними параметрами, показано доцільність залучення методологічного потенціалу класичного емпіризму в сучасні дослідження. Встановлено семіотично значущі взаємозв'язки між знаками, їх денотатами та смислами, які широко використовуються в науці, експліковано й охарактеризовано їх евристичний потенціал у контексті сучасної наукової методології. Виявлено корелятивність емпіричних і раціоналістичних учень Нового часу не в опозиціях "емпіричне - теоретичне", "об'єктивне - суб'єктивне", "часткове - загальне", а з погляду цілісності, що наближає їх до постнекласичних висновків. З'ясовано співзвучні з постнекласикою людиномірні настанови класичного емпіризму, здатні надати абстрактним конструкціям неопозитивістського варіанту емпіризму нового смислу та оновити образ емпіричного аналізу мови сучасної науки. Доведено внутрішню єдність емпіричних і теоретичних аспектів методологічної рефлексії мови наукового пізнання не лише у некласичних і постнекласичних, а й у традиційних епістемологічних концепціях, які заклали для цього передумови.

• Кадобний Тарас Богданович (1976–) (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"