Уперше встановлено особливості токсичної дії різних за своїм хімічним складом і способом застосування антипіренів (АП) на організм лабораторних тварин в гострому, підгострому, субхронічному і хронічному експериментах. Розкрито провідні біохімічні механізми патогенезу інтоксикацій, доведено, що броморганічним АП в малих дозах притаманні пошкоджуючі ендокринну систему ("дизрапторні") властивості, репродуктивність та нейротоксичність, які виявляються переважно в субхронічному та хронічному експериментах. Показано, що залежно від виду ретарданту, технології застосування і фізико-хімічних властивостей матеріалу, що обробляється, суттєво змінюються токсичні властивості матеріалів, склад продуктів горіння, а також підходи до їх гігієнічного оцінювання. Підтверджено, що бромвмісні АП є найбільш небезпечними для довкілля та здоров'я населення, а їх гігієнічне нормування, обмеження застосування і заміна на більш безпечні препарати є ефективними заходами щодо зниження рівнів небезпеки для експонованих контингентів.

• Леонова Дар'я Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"