Проведено комплексне дослідження видатного явища вітчизняної музичної культури - партесного багатоголосся: від витоків, тобто з кінця XVI, до кінця XVII ст. З'ясовано, що історія партесного багатоголосся складається з двох періодів: "братського" та "київського". Робота ділиться за принципом конфесійної належності практики партесного співу. Досліджено партесний спів у греко-католицькій церкві, православній церкві Київської митрополії та православній церкві Московського патріархату, а також вплив протестантизму на процес започаткування партесного співу. Проаналізовано виконавську та навчальну складові партесної практики, сольмізаційну та метроритмічні системи, інші елементи теорії музики, а також методику навчання співу, регентську практику та кількісний склад виконавців. Усі досліджувані теми партесної практики порівняно з аналогічними, що викладені в музично-теоретичних трактатах і документах Речі Посполитої та інших європейських країн. На основі корпусу списків музично-теоретичного трактату М. Дилецького "Мусикійська Граматика" утворено їх нову класифікаційну систему, а також досліджено походження так званого львівського списку та віленського протографа.

• Кузьмінський Іван Юрійович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"