Комплексно вивчено соціальний захист робітників та службовців УСРР у 1920-х рр. Висвітлено систему заходів радянської держави, спрямованих на соціальне забезпечення (СЗ) робітників і службовців у разі настання основних соціальних ризиків: безробіття, хвороби, часткової чи повної втрати працездатності. Відображено кількісні та якісні показники ринку праці УСРР у досліджуваний період, охарактеризовано форми та методи боротьби із безробіттям. Висвітлено умови та порядок надання грошової допомоги безробітним, їх участь у громадських роботах та колективах безробітних, забезпечення за рахунок коштів місцевих бюджетів натуральними допомогами. Розкрито державну політику УСРР у галузі охорони здоров’я робітників та службовців, визначено місце робітничої медицини в загальній системі охорони здоров’я. Проаналізовано стан забезпечення працюючих медичною та санаторно-профілактичною допомогою. Виявлено особливості забезпечення непрацездатних верств населення соціальними допомогами та пенсіями у разі часткової чи повної втрати працездатності. Простежено взаємодію Наркоматів праці та СЗ із обслуговування інвалідів Першої світової та громадянської воєн, персональних пенсіонерів. З’ясовано процедуру надання послуг та соціальних допомог користувачам пенсій.

• Прилипко Руслан Дмитрович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"