Розглянуто тривимірну реконструкцію структурних компонентів та похідних конусно-стовбурового відділу (КСВ) у нормі та за умов дегідратації материнського організму. Візуалізовано аортопульмональний септаційний комплекс, етапність закриття первинного і вторинного міжшлуночкового отвору, перехід інтраперикардіальних частин магістральних судин у IV та VI зяброві дуги в динаміці, міокардіальну манжетку КСВ. Кількісно та якісно оцінено просторові особливості формування кутів на етапах перебудов КСВ у контексті взаємопов’язаних змін (особливо під час утворення конусно-стовбурового переходу та вигину, ротації). Наведено кількісну характеристику мезенхіми ендокардіальних структур даного відділу серця, напрямок її міграції в порівнянні конусної та стовбурової фракцій. Встановлено затримку проліферативної активності ядер міоцитів міокардіальної манжетки як одну з причин укорочення КСВ. Подано характеристику формування похідних конуса та стовбура ембріонального серця за умов дегідратації материнського організму. Проаналізовано морфогенетичні механізми й етапність формування вад КСВ. Проведено кореляційний та дисперсійний аналіз гістогенетичних перебудов КСВ ембріонального серця в нормі та за умов дегідратації материнського організму. Визначено етапність міокардіалізації та артеріалізації структурних компонентів КСВ. Наведено порівняльну характерстику цих процесів у конусі та стовбурі. Визначено взаємозв’язок між початком міокардіалізації та появою міоїдних комплексів у разі міокардіальної манжетки. Описано позитивні до білків триплету нейрофіламентів (NF+) та до кислого гліального фібрилярного протеїну (GFAP+) популяції клітин КСВ ембріонального серця в динаміці.

• Дяговець Катерина Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"