Висвітлено проблеми художнього радіомовлення як складової системи соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості соціального впливу акустичного ефірного мистецтва в порівняні з впливом інших медіа. Доведено, що художнє радіомовлення є потужним знаряддям впливу на індивідуум і загал. Розкрито специфіку механізмів сприйняття інформації по акустичному каналу, яка не дозволяє ефективно використовувати його з пропагандистською або рекламною метою. Зазначено, що в екстремальних випадках потужність некерованого впливу на аудиторію, притаманна художній радіопрограмі, провокувала афекти (так званий ефект "радіопаніки"). Але суспільно корисна мета, яку радіомистецтво виконує найкращим чином, полягає у демасифікації аудиторії, формуванні з аудиторії не натовпу, а колективу особистостей, що спроможні критично мислити та співпереживати. Подібний феномен, емпірично відзначений у різних країнах, призводив до конфлікту між виробниками художніх радіопрограм і тоталітарною владою. Зазначено, що прикладні аспекти дослідження пов'язані з інформаційною безпекою та оптимізацією радіовиробництва.

• Хоменко Ілля Андрійович (філологічні науки)
• Хоменко Інна Анатоліївна (географічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"