Визначено роль і місце історичної складової українознавства, проаналізовано суспільно-політичні, соціокультурні та наукознавчі фактори функціонування вітчизняної історичної науки у контексті розвитку всієї системи знань про Україну й українство у міжвоєнний період. Встановлено характер еволюції історичного компоненту українознавства, показано, що у 1920-і - 1930-ті pp. вона розгорталася на тлі формування українського науково-інформаційного простору та утворення радянської структури науково-дослідних установ. Розкрито особливу роль наукової, організаційної, пошукової, публіцистичної та педагогічної діяльності М. Грушевського в інтеграційних процесах українського наукового соціуму, з'ясовано значення його парадигми для зародження цивілізаційно-світоглядного і соціокультурного осмислення українського історичного процесу і становлення українознавства як інтегрованої системи знань. Висвітлено внесок українських історичних осередків на материковій Україні та в еміграції в розвиток національно-державницького напряму української історіографії, у збереження й примноження традицій української історичної науки, показано драматичні наслідки заборони українознавства в радянській Україні та витіснення української історії за межі радянського науково-освітнього простору.

• Грон Вікторія Віталіївна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"