З'ясовано передумови виникнення духовно-моральної парадигми освіти, її становлення та поширення в європейському світі в добу середньовіччя. Відтворено методологічні, теоретичні й технологічні засади нової освітньої моделі, її релігійно-християнські цінності, місце в університетсько-шкільній системі наступних епох. Обгрунтовано доцільність педагогічних ідей християнських наставників за умов формування нового європейського світу, раціонального поєднання теоретичних і практичних дисциплін у педагогічних моделях Северина Боеція, Флавія Кассіодора, Григорія Великого, Ісидора Севільського, Алкуїна та ін. Доведено, що загальнокультурний феномен духовності й моральності в християнській парадигмі освіти раннього середньовіччя відігравав роль першооснови, регулював систему знань, поглядів, норм, оцінок і поведінки людей у суспільстві. Визначено місце "тривіуму" і "квадріуму" (античних мистецтв) у комплексній духовно-моральній парадигмі освіти середньовіччя, а також спеціальних практичних дисциплін - медицини, канонічного права, економіки - необхідних для функціонування нової цивілізації. Показано вплив християнської освітньої системи на формування спеціалізованих ВНЗ у Європі.

• Цебрій Ірина Василівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"