Досліджено морфофункціональні особливості стравоходу, вола, залозистого та м’язового відділів шлунка та дванадцятипалої кишки курей в постнатальному періоді онтогенезу, вирощених на умовно чистій та забрудненій радіонуклідами територіях. За результатами радіологічних досліджень найвищу питому активність за цезієм - 137 в органах травлення дослідних тварин виявлено у м’язовому та залозистому відділах шлунка, найнижчу - у дванадцятипалій кишці. Досліджено, що у курей у постнатальному періоді онтогенезу дослідної групи відносно контрольної спостерігається зменшення абсолютної та відносної маси та лінійних промірів стравоходу, вола, залозистого, м’язового відділів шлунка та дванадцятипалої кишки. Дія малоінтенсивного випромінювання на організм курей виявляється десквамацією епітелію кінцевого відділу залоз та розширенням просвіту їх вивідних проток, набряком і розпушенням пухкої сполучної тканини підслизової основи стравоходу, у слизовій оболонці вола - згладженням меж між епітеліоцитами епітеліальної пластинки та розпушенням м’язової пластинки. У залозистому відділі шлунка спостерігали часткову десквамацію епітелію слизової оболонки та набряк м’язової пластинки, у м’язовому відділі - розпушення міоцитів м’язової оболонки. Зауважено, що у стінці дванадцятипалої кишки відбувається зменшення висоти ворсинок, десквамація епітеліальної пластинки, що свідчить про розвиток компенсаторно-пристосувальних реакцій на кумулятивну дію радіонуклідів. Одержані результати на тканинному та органному рівнях доповнюють сучасні уявлення про морфологічні зміни організму тварин на дію радіоактивного випромінювання, ступінь вираження яких залежить від терміну перебування на забрудненій радіонуклідами території.

• Дишкант Ольга Василівна (1986–) (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"