Здійснено філософсько-антропологічний аналіз репрезентаційних можливостей і функціонального потенціалу мрії у сучасній культурі. Визначено антропологічний статус мрії, яка є проявом трансцендентної здатності людини. Обгрунтовано методологічну доцільність розрізнення між мрією, фантазією та утопією, в основі яких лежить продуктивна сила уяви. Встановлено, що мрія у полі культури має плюральні репрезентації на мікро-, мезо- та макрорівнях з різним співвідношенням екзистенційних і прагматичних смислів, де реалізується її культуро- та людинотворчий потенціал у конструюванні світу бажаного. Розкрито діалектику мрії та свободи. Доведено, що свобода є конститутивним чинником мрії та передумовою розгортання автопоезісу її смислів у комунікативному просторі. Показано можливі сфери застосування орієнтаційної, прогностичної та терапевтичної функцій мрії. Доведено, що за умов глобалізації мрія стає потрібною культурною ксенологічною практикою опрацювання Чужого. Встановлено, що соціальна мрія має не тільки культурно-антропологічне підгрунтя, а й чітко визначений національний профіль.

• Жукова Анна Ігорівна (філософські науки)
• Жукова Анастасія Іванівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"