Систематизовано практичні особливості візантійського богослужебного співу, що не фіксуються в невменному тексті, зокрема випадкові альтерації ступенів ладу в кожному гласі (іхосі) та принципи мелізматичного прикрашення мелодичної канви, яке найбільш репрезентативне для системи богослужіння візантійського обряду і має певний інформативний потенціал. Охарактеризовано принципи ритмічної та звуковисотної організації візантійських піснеспівів, сучасні способи їх письмової фіксації. Висвітлено особливості ладових систем у візантійських піснеспівах з властивою їм "м'якою" діатонікою й хроматикою та "мікрорухливістю" ступенів. Введено у науковий обіг термінологічний апарат візантійської музики, що використовується у церковно-співочій дидактичній літературі. Визначено історичні етапи взаємодії візантійської та руської традицій богослужебного співу та специфіку актуалізації давньої монодії візантійського зразка в Україні на сучасному етапі.

• Сахно Ігор Леонідович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"