Репрезентовано нову галузь релігієзнавчого знання - епістемологія релігії. Розроблено її парадигмальні засади, які складаються з визначення дисциплінарної та структурної конфігурації, онтологічних припущень, понятійно-концептуального каркасу, критеріїв відбору пізнавальних підходів. Доведено продуктивність використання пізнавальної програми, що склалася в межах аналітичної філософії. Досліджено атрибутивні характеристики знання, віри та релігійного знання. Вперше показано, в який спосіб концепт "можливий світ" сприяє вирішенню проблем епістемології релігії. Стратегії пізнання релігії, що відрізняються новизною, розроблено у логіко-методологічній та метаметодологічній площинах. Запропоновано теорію референції, релевантну для аналізу релігійних і релігієзнавчих понять. Репрезентовано варіант понятійно-категоріального апарату релігієзнавства. Проведено аналіз дефініцій і класифікацій поняття "релігія" та гіпотези як форми розвитку релігієзнавчих знань. Сформульовано аргументи на користь застосування принципу додатковості в релігієзнавчих дослідженнях.

• Волошин Володимир Вікторович (філософські науки)
• Волошин Володимир Вікторович (медичні науки)
• Волошин Віктор Володимирович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"