Досліджено процес рефлексії феномену буденності за умов філософської традиції. Осмислено складники буденності в тематичному просторі давньогрецької філософії та естезис буденності в середньовічному філософському контексті, де буденність визначено як синтез сакральної та антропологічної реальності. Досліджено епістемічне підгрунтя концептуалізації буденності, які висуває новочасовий раціоналізм, буденність визначено як безпосередню даність природної й трансцендентальної реальності. Розглянуто засвоєння феномену буденності німецькою класичною філософією, у якій буденне визначено як область діяльності емпіричного розуму. Проаналізовано концептуалізацію буденності у філософії Гуссерля, Гайдеггера, Сартра як рефлексію базових засад конституювання феноменального світу та буття екзистенції, а також розглянуто естезис буденності за умов постмодерної культури. Досліджено та проаналізовано процес визначення буденності як об'єкта естетичної рефлексії, розглянуто становлення й трансформацію естетичних концептів буденності в ретроспективі історії художньої літератури. Висвітлено ключові етапи історії естетики й відповідні парадигми, які втілюють суттєві екзистенційні та змістовиражальні аспекти рефлексії буденності на естетичному просторі. Підкреслено, що процесуальність їх існування розкриває перспективу формування та трансформації парадигм естезису буденності. Висвітлено процес естетичного засвоєння буденності за умов парадигм класицизму, романтизму, реалізму, модерну та постмодерну. Розглянуто диференціацію феноменів буденного та трансцендентного в культурному й естетичному контекстах, обгрунтовано роль темпоральності в бутті й осмисленні буденності. Проаналізовано процес трансформації буденності в постінформаційному цивілізаційному контексті.

• Лустенко Андрій Юрійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"