Мета роботи - вивчити морфометричні та гістологічні варіанти заднього листка поверхневої фасції молочної залози (ПФ МЗ) та оцінити їх зв'язок із птозом МЗ, зокрема після її ендопротезування і мастопексії. Розглянуто морфометричні показники ПФМЗ (середня питома оптична щільність (ПОЩ) і стандартне відхилення середньої величини ПОЩ (СВ ПОЩ)) вивчали у 37 жінок, які не народжували та яким виконали протезування МЗ (група П), і у 58 жінок з постлактаційним (1-ша вагітність) птозом МЗ, яким проведено протезування та мастопексію (група П+М). Протези встановлювали субмускулярно. В обох групах оцінювали частоту птозу МЗ через два роки після операції і його зв'язок з характеристиками зразків фасції. Фрагмент ПФ МЗ розміром <$E 0,5~times~0,5> см відбирали під час операції з ділянки, розташованої у проекції п'ятого ребра по середньо-ключичній лінії. Одержані препарати вивчали та фотографували за допомогою мікроскопа Nikon Eclipse 80і з камерою DS-5SMc/L2 за стандартизованих умов. На одержаних зображеннях у 10 ділянках за допомогою системи аналізу зображення ImageJ 1,46 визначали ПОЩ і СВ ПОЩ сполучної тканини у кожному пікселі зображення зразка ПФМЗ. Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою статистичної комп'ютерної програми SPSS 17.0 for Windows. У групі П значення ПОЩ ПФ МЗ становило у середньому - <$E 138,1~symbol С~3,9>, СВ ПОЩ - <$E 19,3~symbol С~0,8>, співвідношення величин ПОЩ і СВ ПОЩ (індекс щільності (ІЩ) фасції) - <$E 7,7~symbol С~0,5>. За даними кореляційного аналізу, між середніми величинами ПОЩ і СВ ПОЩ не виявлено достовірного зв'язку (r = 0,188; р = 0,264). За даними гістологічного дослідження встановлено, що фасціальний листок мав "розсипний" тип розташування колагенових волокон в 11 (29,7 %) пацієнток, "компактний" - у 26 (70,3 %). Через два роки після мастопексії в групі П у 4 (11,4 %) пацієнток виник птоз МЗ II ступеня, у 5 (14,3 %) - I ступеня. Птоз був достовірно пов'язаний з характеристиками ПФМЗ: ПОЩ - r = -0,348, СВ ПОЩ - r = +0,398, IЩ - r = -0,608 (усі <$E р~<<~0,05>). У групі П + М величина ПОЩ у середньому становила <$E 126,8~symbol С~2,2>, СВ ПОЩ - <$E 21,9~symbol С~0,7>, ІЩ - <$E 6,1~symbol С~0,2>. Через два роки після операції рецидив гравітаційного птозу II ступеня виник у 14 (24,1 %) пацієнток, I ступеня - у 12 (20,7 %), він не залежав від виду оперативного втручання. У пацієнток з післялактаційним птозом МЗ переважав "розсипний" тип фасції - 56,9 %. Кореляційний аналіз установив наявність достовірних кореляційних зв'язків рецидиву птозу МЗ з масою МЗ (r = 0,25), СВ ПОЩ (r = 0,43), ІЩ (r = 0,47) і типом фасції (r = 0,37). Висновки: виявлено гістологічну та морфометричну гетерогенність заднього листка фасції Скарпа у жінок молодого віку без птозу МЗ, зумовлену різною товщиною колагенових волокон і різною щільністю їх розташування. У пацієнток з післялактаційним птозом МЗ переважає розсипний тип фасції (56,9 %), достовірно меншою є середня ПОЩ зразків фасції і більшим СВ ПОЩ порівняно з пацієнтками без птозу МЗ. Рецидивний птоз МЗ достовірно корелює із СВ ПОЩ (r = 0,43), ІЩ (r = 0,47) та гістологічним типом заднього лиска фасції Скарпа (r = 0,37).

• Мішалов Володимир Григорович (медичні науки)
• Назаренко Ірина Анатоліївна (технічні науки)
• Назаренко Ірина Анатоліївна (технічні науки)
• Назаренко Інна Андріївна (медичні науки)
• Грабовий Олександр Миколайович (медичні науки)
• Храпач Василь Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"