Вивчено термобаричні зміни електричних характеристик колекцій зразків різних гнейсів центральної частини Українського докембрійського щита. Експерименти виконано на сухих, повітряно-сухих і насичених флюїдами зразках за різних (в тому числі високих) температур (T) і тиску (P). Аналіз середніх значень електричних параметрів дозволив встановити, що найбільш низькоомними є піроксен-біотитові гнейси. Вони характеризуються найвищими значеннями діелектричної проникності (epsilon). Виявлена закономірність зумовлена тим, що піроксен-біотитові гнейси зазнають інтенсивного впливу вторинних перетворень. Спостережено серпентинізацію плагіоклазу, розвиток хлоритів і амфіболів за темнокольоровими мінералами. Дані процеси викликають появу додаткових дефектних областей у кристалічних гратках мінеральної речовини, через що знижуються енергія активації носіїв струму (E) і питомий електричний опір (rho). Встановлено зменшення rho гнейсів під час переходу від сухого до водонасиченого стану, причому з більшою інтенсивністю у високоомних різновидах. У процессі зростання мінералізації від 0,1 до 100 г/л rho гнейсів зменшується, в середньому, приблизно на півтора порядки. У цьому ж діапазоні концентрацій насичуючих розчини солей epsilon інтенсивніше зростає в області більш низьких частот. Виявлено досить чіткі залежності між пористістю та електричними параметрами гнейсів. Відзначено також, що rho водонасичених гнейсів зменшується за умов зростання пористості, водночас їх epsilon збільшується. Крім цього, спостережувана в атмосферних РТ-умовах різн

иця абсолютних значень rho та epsilon гнейсів потенційно продуктивної та непродуктивної на золото товщ цього району зберігається і за високої температури. Дослідження характеру змін електричного опору сухих, повітряно-сухих і водонасичених гнейсів за умов одночасної дії високих квазігідростатичного тиску і температури дозволили виявити значну відмінність для порід з різними вмістом вологи. Зростання квазігідростатичного тиску відчутно знижує E і температуру переходу від домішкової до власної провідності. На основі системного аналізу одержаних експериментальних даних, а також інформації про розподіл T і P в земній корі центральної частини Українського щита і можливої глибинності розповсюдження гнейсів визначено прогнозні значення їх питомого електричного опору до 15 км.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"