Проаналізовано наявні моделі геологічної будови і нафтоносності Лопушнянського родовища. Окреслено моменти структурно-тектонічного, гідродинамічного та геолого-економічного характеру, які викликають сумнів у вірогідності сейсмічної та геологічної моделей родовища. Нові матеріали по Стайківській площі та уявлення про формування Передкарпатського прогину привели до думки, що у формуванні мезозойських структурних форм, перекритих Буковинськими Карпатами, значний вплив належить палеогеографічним обставинам, зокрема наявності широко розвинутої річкової системи, яка існувала наприкінці мезозою та в кайнозої на південно-західному схилі Східноєвропейської платформи і активно впливала на насувні процеси ларамійської, піренейської та савської фаз альпійського орогенезу. Запропонована модель Лопушнянського нафтового родовища, що має форму структурного носа, пояснює тектонічне екранування покладів з північного сходу і їх гідродинамічну розкритість з боку Карпат, особливості розвитку порід-колекторів та результати початкової розробки сеноманського покладу св. 4-Лопушна і спрямовує подальші пошукові роботи на суміжні Стайківську і Роженську структури.

• Андрейчук Михайло Михайлович (геологічні науки)
• Андрійчук Михайло Іванович (1954–) (фізико-математичні науки)
• Корчинський Володимир Вікторович (технічні науки)
• Корчинський Володимир Михайлович (технічні науки)
• Корчинський Володимир Станіславович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"