Розглянуто вплив якісних показників вугільних пластів (вологість, зольність, вміст загальної сірки, вихід летких компонентів, теплота згоряння) на процес підземної газифікації вугілля. Встановлено, що залежно від кількості загальної води, яка потрапляє у зону реакції, у складі синтезованого газу може переважати CO і H2 або CO2 і CH4. Надлишок води у зоні синтезу унеможливлює підземну газифікацію вугілля (ПГВ) у зв'язку з відсутністю екзотермічного ефекту реакції; висока зольність вугілля впливає на тепловий баланс ПГВ, а саме на непродуктивне нагрівання негорючої частини вугілля та плавлення його мінеральної частини, тому що розплавлений шлак стає нездоланною перешкодою для потрапляння кисню в зону реакції. Це може призвести до затухання процесу підземної газифікації. Припустима зольність на суху масу становить не більше 40 %; сполуки сірки руйнують металеві конструкції свердловин і суттєво підвищують собівартість одержаного газу через необхідність його очистки. Досліджено, що з вмістом сірки до 4,5 % в одержаному газі відсутні сірчисті сполуки; леткі компоненти збільшують теплоту згоряння синтезованого газу внаслідок попадання в його склад висококалорійних газів. Кількість летких компонентів на горючу масу не повинна бути меншою, ніж 20 %, адже якість та теплота згоряння синтезованого газу будуть суттєво низькими; теплота згоряння вугілля не може бути меншою, ніж 3 500 ккал/кг, адже в такому разі теплові витрати в підошву та покрівлю вугільного пласта будуть переважати теплоту, яка є необхідною для проведення синтезу. Якісні показники вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну є неоднорідними в

його межах, проте на значних ділянках цілком відповідають вимогам ПГВ.

• Храмов Володимир Миколайович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"