Реконструйовано основні етапи формування осадового чохла Українських Карпат протягом ранньомезозойського - неогенового часу. Особливості динаміки розвитку зони зчленування складчастої споруди, яка відрізняється найінтенсивнішим нафтонагромадженням в українському секторі Карпатської нафтогазоносної провінції (НГП) і форланду, полягають у чергуванні періодів розтягу та стискування. Зчленування Складчастих Карпат і форланду пов'язано з подіями трансконтинентальної шовної зони Тейсейре-Торнквіста, що відігравала роль регіонального глибинного зсуву. Ця зона має вельми складну будову - на північному сході тут розташована геоструктура з типовою германотипною тектонікою, що є автохтоном Карпатської НГП, накладеним на форланд, а на південному заході розвинута класична альпінотипна тектоніка її алохтона. Особливості будови Складчастих Карпат і прилеглих прогинів зумовлено розвитком низки поздовжніх розломів - від глибинних до чохольних. Кожен з них вплинув не тільки на структурні та літофаціальні особливості осадового чохла, а й на гідрогеологічні та термобаричні умови й умови формування і збереження (руйнування) нафтових і газових покладів. Наведено нафтогазогеологічне районування українського сектора Карпатської НГП з виділенням нафтогазоносних областей, зон і районів.

• Колодій Валентин Валентинович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"