Відзначено, що досягнення у вивченні геології докембрію, океанічного дна та зон переходу від океанів до континентів, мобілістичний підхід до розуміння коро- та структуроутворення, пізнання будови й еволюції фанерозойських поясів - все це по-новому порушує проблему будови територій, які оточують з південного заходу та півдня Східноєвропейський кратон. Насамперед необхідно виділити слабо вивчені питання тектоніки та розвитку цього регіону в пізньому докембрії; їх вирішення виходить за межі регіонального значення і є частиною комплексних досліджень будови й еволюції земної кори. Місцезнаходження регіону в межах Середземноморського поясу надає вирішенню цих питань особливого змісту та значення, оскільки будова та розвиток поясу займає важливе місце під час розгляду питань теоретичної тектоніки. Сьогодні однозначно констатується, що історію розвитку земної кори вже не можна ділити спрощено на докембрійську та післядокембрійську, що після карельської тектоно-магматичної епохи (вище ізохрони 1 600 млн років), в пізньому докембрії проявилися епохи тектогенезу, які зафіксовані максимумами тектоно-магматичної активності в планетарному масштабі. Особливе місце серед них належить гренвільській епосі з віком 1 100 - 850 млн років. Це ставить питання про перегляд існуючого в літературі уявлення про належність верхньопротерозойських утворень даного регіону до "ранніх і пізніх байкалід". Аналіз показав, що виділяти "ранні байкаліди" немає підстав.

• Ступка Орест Степанович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"