Протягом 1979 - 1984 рр. міжнародна комісія зі стратиграфії силурійської системи (МПСС) під керівництвом проф. Ч.Х.Холанда (Ірландія) розробила сучасну міжнародну стратиграфічну шкалу (МСШ) силуру на своїх симпозіумах у Великобританії (Кардіф, 1979 р.), Канаді (о-в Антікості, 1981 р.), Норвегії (Осло, 1982 р.) та Україні (Київ і Кам'янець-Подільський, 1983 р.). Силур став, таким чином, першою і поки що єдиною із геологічних систем фанерозою, МСШ котрої затвердив 27-й Міжнародний геологічний конгрес (МГК) {Москва, 1984 р.}. Проте в Україні досі використовуються "яруси" силуру, встановлені ще на початку ХІХ ст. Обгрунтовано границі та розчленування верхнього відділу силуру в межах південного заходу Східно-Європейської платформи за даними вивчення брахіопод, граптолітів і хітинозой. Його розділено на два біостратиграфічних підрозділи рангу поясу: улицький і скальський (= пржидольський). Перший з них складається з тагринського та метонського ярусів, другий - зі ставанського та склавинського ярусів Волино-Поділля. Біостратиграфічний об'єм вказаних ярусів співмірний з об'ємами тих ярусів силуру МСШ, котрі затвердив раніше 27-й МГК.

На протяжении 1979 - 1984 гг. Международная комиссия по стратиграфии силурийской системы (МПСС) под руководством проф. Ч.Х. Холланда (Ирландия) разработала современную Международную стратиграфическую шкалу (МСШ) силура на своих симпозиумах в Великобритании (Кардиф, 1979 г.), Канаде (о-в Антикости, 1981 г.), Норвегии (Осло, 1982 г.) и Украине (Киев и Каменец-Подольский, 1983 г.). Силур стал, таким образом, первой и пока единственной из геологических систем фанерозоя, МСШ которой утвердил 27-й Международный геологический конгресс (МГК) {Москва, 1984 г.}. Однако в Украине до сих пор используются "ярусы" силура, установленные еще в начале ХІХ в. Обоснованы границы и расчленение верхнего отдела силура в пределах юго-запада Восточно-Европейской платформы (ВЕП) по данным изучения брахиопод, граптолитов и хитинозой. Он разделен на два биостратиграфических подразделения ранга пояса: уличский и скальский (= пржидольский). Первый из них состоит из тагринского и метонского ярусов, второй - из ставанского и склавинского ярусов Волыно-Подолии. Биостратиграфический объем указанных ярусов соизмерим с объемами тех ярусов силура МСШ, которые утвердил ранее 27-й МГК. При расчленении верхнего силура юго-запада ВЕП был учтен опыт работы международных рабочих групп по стратиграфии. Он приводит к выводу о том, что: 1) МСШ геологических систем следует разрабатывать и совершенствовать только на палеонтологической основе, 2) зоны являются наименьшими хроностратиграфическими подразделениями, 3) границы стратонов МСШ любого ранга совпадают с границами зон.

Эту новую концепцию определения границ, объемов и ранга всех подразделений МСШ палеозойских систем, как и региональных шкал (правильнее говорить и понимать провинциальных шкал, поскольку нет нужды составлять одинаковые биостратиграфические схемы для различных регионов одной и той же палеобиогеографической провинции), дополняються концепцией яруса, которую давно предложил А.Орбиньи. Современные ярусы юрской системы он определил в Англо-Парижском палеобассейне "биостратиграфически через комплексы присущих им ископаемых" организмов.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"