Мета роботи - вивчення стану симпатоадреналової (САС) та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем (РААС) у підлітків із систолічною дисфункцією серця. Обстежено 226 дітей віком 10 - 18 років з патологією міокарда запального та незапального генезу. Групу контролю склали 73 здорових однолітків. Морфометричні характеристики серця й показники загальної гемодинаміки вивчено за допомогою ЕхоКГ. Вивчено добову екскрецію катехоламінів (за методом Е. Ш. Матліної та співавт.), активність реніну плазми, вміст ангіотензину II та альдостерону крові за допомогою радіоімунологічного методу. У дітей з патологією міокарда запального й незапального генезу відбуваються процеси ремоделювання серця з переважанням дилатації лівого шлуночка (ЛШ) на тлі активації РААС. У третини підлітків відзначено ремоделювання дезадаптивного типу зі зниженням насосної та скорочувальної здатності міокарда. Висновки: систолічна дисфункція ЛШ в підлітків з патологією міокарда супроводжується активацією РААС. Зниження активації САС та рівня альдостерону крові, підвищення активності РААС зумовлюють неадекватну відповідь серця на фізичне навантаження в підлітків із патологією міокарда.

• Богмат Людмила Феодосіівна (1947–) (медичні науки)
• Рак Лариса Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"