Мета роботи - виявити предиктори виникнення рецидиву неклапанної персистивної фібриляції передсердь (ФП) протягом 6 міс після кардіоверсії та визначити роль спектральної тканинної допплєрографії. У дослідженні взяли участь 77 пацієнтів з персистивною неклапанною ФП, яким була проведена ефективна кардіоверсія. Залежно від наявності рецидиву ФП протягом 6 міс спостереження хворі були розподілені на дві групи: 1-а група - утримання синусового ритму (СР) (n = 33); 2-а група - рецидив ФП (n = 44). Група пацієнтів, в яких спостерігали рецидив ФП після успішної кардіоверсії, характеризувалась збільшенням часу активації лівого передсердя (ЧАЛП) та міжпередсердної асинхронії (МПА), а також інтегрального показника електромеханічної активації передсердь (ІП), порівняно з групою утримання СР. Наведено, що показник МПА є незалежним та більш вагомим по відношенню до ЧАЛП предиктором рецидиву ФП протягом 6 міс після успішної кардіоверсії. Результати ROC-аналізу продемонстрували, що чутливість та специфічність ІП щодо прогнозування 6-місячного утримання СР після успішної кардіоверсії становили 79,6 та 81,8 % відповідно і були більш значущими за такі у ЧАЛП та МПА у відповідних точках розподілу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Логвінов Ярослав Миколайович (медичні науки)
• Жарінов Олег Йосипович (1965–) (медичні науки)
• Міхалєв Кирило Олексійович (медичні науки)
• Єпанчінцева Ольга Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"