Додавання до раціону високопродуктивних корів жирових домішок позитивно впливає на обмін речовин, підвищує молочну продуктивність та якість молока. Це пояснюється високою енергетичною цінністю жирів, їх нітрогензберігаючою дією в організмі корів, використанням наявних у жирі жирних кислот у синтезі ліпідів молока. Дослідження проведено на 3 групах корів-аналогів української чорно-рябої молочної породи, по п'ять голів у кожній, продуктивністю 20 - 25 кг молока за добу. Корови контрольної групи одержували стандартний збалансований за вмістом поживних речовин раціон, що містив 670 г сирого жиру. Вміст жиру у раціонах корів 2-ї та 3-ї груп збільшували на 50 % за рахунок введення до їх складу відповідно соєвих бобів або пальмової олії. Раціон контрольних корів складався з (кг): сіна люцернового - 6,0, силосу кукурудзяного - 20, сінажу - 10, дерті пшеничної - 3,0, дерті кукурудзяної - 2,0, шроту соєвого - 1,0, меляси - 2,0. У раціоні корів 1-ї дослідної групи соєвий шрот замінювали на 1,5 кг соєвих бобів, а до раціону корів 2-ї дослідної групи додавали 0,3 кг пальмової олії. Тривалість досліду становила 2 місяці. У кінці досліду відбирали вмістиме рубця, кров і молоко. Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові досліджено за допомогою методу газорідинної хроматографії на хроматографі Hewlett Packard HP-6890 з полум'яно-іонізаційним детектором, обладнаному капілярною колонкою SP-2560 довжиною 100 м. Зміна ліпідного та жирнокислотного складу раціону вплинула на жирнокислотний склад молочного жиру. У молоці корів 1-ї дослідної групи зменшилась кількість кислот ізо-15:0, антеізо-15:0 - 17:0 (P << 0,05 - 0,01) та зросла кількість 18:1 та 18:2 кислот (P << 0,01 - 0,001). У молоці корів 2-ї дослідної групи зросла кількість 14:0 кислот (P << 0,05). У складі молочного жиру корів 1-ї дослідної групи виявлено у 2,2 разу більше кислот транс-11 18:1 (P << 0,001) та у 1,3 разів більше її метаболіту - кислоти цис-9, транс-11 18:2 (P << 0,05). У корів 2-ї дослідної групи вміст транс-11 18:1 (P << 0,05) був вищим у 1,3 разів, а вміст цис-9 транс-11 18:2 - у 1,2 разів. Частка лінолевої (цис-9, 12 18:2) кислоти у молоці корів 1-ї дослідної групи зросла (P << 0,001), а 2-ї дослідної групи - зменшилась (P << 0,01). У молочній залозі зменшився синтез коротколанцюгових жирних кислот: C4:0, C6:0 - C8:0 (P << 0,05 - 0,01). Вміст жиру у молоці корів контрольної та 1-ї та 2-ї дослідних груп становив відповідно 1,57; 3,37 і 3,51 %. Обидві жирові домішки підвищили середньодобові надої корів: у 1-й дослідній групі на 4 % (P << 0,05), а у 2-й - на 7 % (P << 0,05), проте у перерахунку на базисну жарність надоїв зросли лише у корів 2-ї дослідної групи (P << 0,05).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Вудмаска Ігор Васильович (біологічні науки)
• Влізло Василь Васильович (1960–) (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"