Зазначено, що у зв'язку з розвитком глобальних екологічних змін на особливу увагу заслуговують дослідження популяційно-генетичних наслідків техногенних катастроф, зокрема після Чорнобильської аварії. З використанням різних типів молекулярно-генетичних маркерів, цитогенетичного аналізу виконано дослідження популяційно-генетичних наслідків відтворення представників видів полівок, експериментального стада великої рогатої худоби в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Зміна генетичної структури у великої рогатої худоби вивчалась з використанням родинного аналізу передачі алельних варіантів структурних генів та фрагментів ДНК, фланкованих мікросателітними локусами (ISSR-PCR маркери). Не виявлено збільшення кількості тварин, які мають конститутивні мутації, однак виявлено зсув генетичної структури у поколіннях великої рогатої худоби від типової для батьків, які народилися до Чорнобильської катастрофи, у бік більш примітивної, предкової породи. Одержані результати свідчать про те, що підвищення іонізуючого опромінення не стільки індукує появу носіїв нових генетичних дефектів, скільки сприяє реалізації характеристик геномної нестабільності, що мають видові та індивідуальні особливості.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"