Розглянуто сучасні та традиційні підходи до вивчення особливостей емпатії у вітчизняній і зарубіжній психології. Проаналізовано попередні дослідження і на їх основі доведено необхідність оптимізації емпатії для вдалої соціальної адаптації та особистісного розвитку. Перетворення емпатії поведінки людини на соціально прийнятну спонукає вважати розвиток цієї здатності позитивною тенденцією. Відзначено, що високий рівень розвитку емпатії відіграє позитивну роль в житті людини, однак, саме високий рівень емпатії заважає людині задовольняти власні потреби - людина чутлива до чужих переживань, здатна пожертвувати власними інтересами на користь іншого, значно обмежує себе та допускає порушення особистісних меж, часто стає жертвою умілих маніпуляцій, що призводить до внутрішньоособистісних конфліктів. Існують певні етичні традиції засудження індивідуалізму. Розглянуто цю особливість індивіда і те, що її необхідно використати для формування гуманності, в основі якої - емпатія. Розкрито, що для вдалої соціальної адаптації потрібен оптимальний рівень емпатії, що полягає у збалансованості її механізмів і компонентів, рівновазі активних і реактивних складових у процесі розгортання. Досліджено, що сприятливий розвиток від первинних емоційних проявів до свідомого гуманного ставлення, свідчить про наявність такого балансу.

• Рябовол Тетяна Анатоліївна (1969–) (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"