Проведен комплексный анализ проблемы эмоциональной напряженности в профессиональной деятельности учителя. Представлены результаты эмпирического исследования феномена выгорания (37 педагогов из 2 школ Мелитополя). Проанализированы общие данные, с помощью которых был выявлен уровень развития компонентов синдрома "профессионального выгорания": доминирующим компонентом в котором является "резистенция", характеризующаяся свертыванием профессиональных обязанностей, уменьшением взаимодействия с коллегами и учениками, расширением сферы экономии эмоций, желанием побыть самому, неадекватным эмоциональным реагированием; развитием "напряжения"; "истощения"; взаимосвязи между этими компонентами и социально-демографическими, гендерными характеристиками, между синдромом и семейным статусом. Акцентировано внимание на разнице в поведенческих проявлениях синдрома у мужчин и женщин, что может объясняться тем, что у мужчин преобладают инструментальные ценности, а женщины больше склонны к эмоциональному отклику.

Представляется актуальным использование в работе практического психолога результатов исследования для выбора конкретных путей стабилизации эмоционального состояния исследуемых, которые включают в себя: снижение дестабилизировавшего влияния окружения на личность; систему коррекции эмоционального состояния исследуемого с целью его стабилизации; возможность изменения сферы профессиональной деятельности.

Проведено комплексний аналіз проблеми емоційної напруженості у професійній діяльності вчителя. Наведено результати емпіричного дослідження феномену вигорання (37 педагогів із 2-х шкіл Мелітополя). Проаналізовано загальні дані, за допомогою яких було виявлено рівень розвитку компонентів синдрому "професійного вигоряння": домінуючим компонентом у якому є "резистенція", що характеризується згортанням професійних обов'язків, зменшенням взаємодії з колегами й учнями, розширенням сфери економії емоцій, бажанням побути самому, неадекватним емоційним реагуванням; розвитком "напруги"; "виснаження"; взаємозв'язку між цими компонентами і соціально-демографічними, гендерними характеристиками та між синдромом і сімейним статусом. Акцентовано увагу на різниці в поведінкових проявах синдрому у чоловіків і жінок, яка може пояснюватися тим, що у чоловіків переважають інструментальні цінності, а жінки більше схильні до емоційного відгуку. Актуальним є використання в роботі практичного психолога результатів дослідження для вибору конкретних шляхів стабілізації емоційного стану досліджуваних, які включають в себе: зниження дестабілізувального впливу оточення на особистість; систему корекції емоційного стану досліджуваного з метою його стабілізації; можливість зміни сфери професійної діяльності.

• Каткова Тетяна Анатоліївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"