В експериментах на мишах вивчено вплив сеансів примусового плавання тривалістю 3 хв на показники, що характеризують стан ноцицептивної системи. Через 30 хв після епізодів примусового плавання спостережено суттєво (<$EP~<<~0,05>) коротші латентні періоди моторних реакцій у тестах "гарячої пластинки" та "відсмикування хвоста". Водночас тривалість облизування лапи в межах ранньої та пізньої фаз формалінового тесту та кількість викликаних болем корчів у тесті з внутрішньоочеревинними ін'єкціями оцтової кислоти ставали суттєво (<$EP~<<~0,05>) меншими. Отже, викликаний примусовим плаванням стрес призводить до розвитку стану гіпоалгезії щодо термоіндукованого болю, а також хемоіндукованого соматичного (формаліновий тест) та вісцерального (тест з використанням оцтової кислоти) болю. Блокатори гістамінових H1 (циметидін, 10 мг/кг) та H2 (хлорфенірамін, 15 мг/кг) рецепторів не впливали суттєво (<$EP~>>~0,05>) на інтенсивність гіпоалгезії, викликаної примусовим плаванням, у тесті "відсмикування хвоста" та ацетатному тесті. Таким чином, гістамінергічна система не є залученою суттєво в механізми індукованої примусовим плаванням гіпоалгезії.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"