Розглянуто теоретико-методологічні та функціональні основи сталого розвитку в контексті соціогуманітарної сфери. Висвітлено сутність економіки знань, її потенціал щодо вирішення суспільних проблем сьогодення. Обгрунтовано напрями модернізації національних систем освіти, охорони здоров'я, культури, роздрібної торгівлі та туристично-рекреаційної сфери з урахуванням принципів і пріоритетів сучасної парадигми сталого розвитку. Зазначено, що одним з основних важелів забезпечення стійкого розвитку соціогуманітарної сфери як чинника сталого розвитку є бюджетне фінансування, проте передбачені законом України бюджетні фінансування всіх видів економічної діяльності, що входять до соціогуманітарного комплексу, не виконуються. Недооцінка ролі та місця соціогуманітарної сфери у забезпеченні сталого розвитку негативно впливає на стан економіки та суспільства, науково-технічного й інноваційного потенціалу. Обгрунтовано необхідність підсилення екологічного виховання в усіх навчальних закладах, підвищення ефективності міждисциплінарних заходів щодо адаптації природних і соціально-економічних систем до глобальних змін.

• Куценко Владислав Ігорович (економічні науки)
• Куценко Віра Іванівна (1938–) (економічні науки)
• Куценко Володимир Ілліч (1921–1998) (філософські науки)
• Остафійчук Ярослав Васильович (економічні науки)
• Ільїна Марія Володимирівна (економічні науки)
• Носуліч Тетяна Миколаївна (економічні науки)
• Шпильова Юлія Борисівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"