Прокоментовано науковий спадок Євгенія Ерліха, роблячи наголос на необхідності по-новому оцінити і осмислити його концепцію "живого права", яка заклала основу для розвитку сучасної соціології права. Звернено увагу на інтерпретацію змісту термінів "живе право", "норми-рішення", "право юристів" та ін., які являються центральними в роботах Ерліха. Підкреслено особливе значення, яке Ерліх надавав індивідуальному і громадському відчуттю права і справедливості, закликаючи розглядати норму права як факт.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"