Сучасні тенденції епідеміології диктують зміни у системі контролю за туберкульозною інфекцією, одним з найважливіших ланцюгів стає фокус на групи ризику. Отже, розвиток захворювання на туберкульоз відбувається як за законами епідеміології інфекційних, так й неінфекційних захворювань. Проаналізовано питому вагу груп ризику серед вперше виявлених хворих. Згідно з концепцією класичної епідеміології досліджено відносний (RR), атрибутивний (AR) та популяційний атрибутивний (PAR) ризик головних чинників ризику. Низький рівень прибутків та безробіття виявилися найпотужнішими чинниками ризику туберкульозу (спостерігалися у 52,3 - 69,1 % хворих). Найчастішими медичними чинниками були ВІЛ-інфекція (2,4 - 3,5 %) та цукровий діабет (1,7 - 3,2 %). Під час зіставлення одержаних результатів було встановлено, що вплив соціальних чинників на розвиток туберкульозу є найсуттєвішим. Але серед ВІЛ-інфікованих AR захворювання сягав до 97 %, a RR 30,7. Отже, цей чинник ризику є майже винятковою причиною захворювання серед людей, які зазнають його дії. За нинішніх умов облік чисельності категорій ризику не може вважатися точним та потребує суттєвого вдосконалення.

• Пустовий Юрій Григорович (медичні науки)
• Долинська Марія Габриелівна (медичні науки)
• Гріцова Наталія Анатоліївна (медичні науки)
• Баранова Вероніка Володимирівна (педагогічні науки)
• Баранова Валерія Вадимівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"