Доведено, що у міфологічній свідомості праукраїнців архетипи не мали жорстко усталених соціальних статусів, а їх трансформація у патріархатні стереотипи чоловічого та жіночого відбувалася поступово під впливом соціальних практик на основі есенціалістських установок з закріпленням провідної соціальної ролі за чоловіками та другорядної за жінками. Соціокультурна другорядність фемінного пом'якшувалася тим, що жіноча містична харизматичність, заснована на здатності жінки народжувати нове життя і бути покровителькою всього живого, втілювалася у наскрізному для української культури сакралізованому архетипі Матері-землі, що сформувало переважно компліментарне ставлення української філософії до фемінного. Уточено дефініції понять "маскулінне" та "фемінне" за рахунок розширення їх змісту за допомогою теорії гендерного аналізу й юнгівської теорії архетипів, заснованої як культурологічної методології. Виявлено, що вплив патріархатних гендерних стереотипів на розвиток кордоцентричної філософії, їх превалювання в українській філософії призвели до критики есенціалістських уявлень щодо сутності фемінного та маскулінного у філософсько-літературному дискурсі ХІХ - поч. ХХ ст. і становлення модерного образу "нової жінки".

• Купцова Тетяна Анатоліївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"