Вперше здійснено комплексний аналіз інтертекстуальних зв'язків драматургії А.Чехова на матеріалі п'єс "Безотцовщина", "Иванов", "Чайка", "Дядя Ваня", "Три сестры", "Вишневый сад". Виділено такі різновиди інтертексту, як шекспірівський інтертекст, інтертекст російської класики (О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Гоголя), музично-поетичний інтертекст, фольклорно-міфологічний інтертекст і архетипову символіку. Проаналізовано особливості їх функціонування та взаємодії. Показано, що інтертекстуальність письменника характеризується певною еволюційною динамікою, а його творчу особистість визначає своєрідна "стратегія інтертекстуальності", основні принципи якої можна сформулювати як "поліфункціональність", "переосмислення", "синтез". Доведено, що інтертекстуальність є складовою драматургічного новаторства А.Чехова, засобом створення відкритого, "всеосяжного" тексту, який не можна однозначно інтерпретувати.

• Борбунюк Валентина Олексіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"