Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології. Доведено, що хламідійну інфекцію як етіологічний чинник хронічного риносинуситу можна верифікувати у (<$E30,6~ symbol С ~3,8>) % хворих. Виявлено високу інформативність та діагностичну значимість комплесу клініко-анамнестичних даних для верифікації хламідійної етіології хронічного риносинуситу. Встановлено, що найбільший відносний ризик виникає у разі наявності у родині хламідіозу, урогенітального хламідіозу у пацієнта та тривалості хронічного риносинуситу понад 10 років. За результатами застосування специфічних лабораторних методів діагностики хламідійного походження хронічного риносинуситу встановлено, що найбільш чутливим та інформативним за самостійного використання є полімеразна ланцюгова реакція промивної рідини з верхньощелепних синусів. З урахуванням чутливості виділеної мікрофлори з верхньощелепних синусів і характерного вторинного імунодефіцитного стану хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології обгрунтовано доцільність одночасного застосування у комплексному лікуванні макролідів та рекомбінантних інтерферонів, що упереджує персистенцію хламідійної інфекції та забезпечує клінічну ефективність терапії.

• Сидоренко Наталія Миколаївна (філологічні науки)
• Сидоренко Наталія Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"