Досліджено вплив вуглецю та кисню на структуру хрому під час елекрокристалізації, а також проаналізовано зв'язок фізико-хімічних і корозійних властивостей аморфного хромового сплаву з особливостями його структури. Значну увагу приділено впливу мурашиної кислоти, яка є джерелом іонів вуглецю та кисню, на структуру та фазовий склад хромового сплаву, отриманого методом електроосадження з хромовокислого електроліту. Встановлено, що фазовий склад із збільшенням вмісту вуглецю змінюється з чистого хрому на метастабільну суміш Cr + Cr₇C₃ Cr + Cr₇C₃ + АФ АФ. Аморфна фаза (АФ) стійка до температур > 573 К, за яких з АФ кристалізується текстурований у напрямку (110) хром і вдвічі зростає мікротвердість покриття. За умов подальшого збільшення температури відпалу з залишкової аморфної фази кристалізуються карбіди хрому Cr₇C₃ і Cr₂₃C₆ за температури 853 і 893 К відповідно. За допомогою теоретичного моделювання АФ, а також рентгеноспектральних досліджень показано, що в утворенні АФ беруть участь хром, вуглець і кисень. Близький порядок атомів у АФ аналогічний порядку атомів у кристалічному карбіді Cr₃C₂(P_bnm). Доведено, що вуглець на поверхні покриття може перебувати у відусобленому стані та у вигляді мікроугруповань із близьким порядком, подібним порядку атомів у карбідах хрому, а кисень - у вигляді оксидів хрому. Такий стан поверхневої зони та відсутність меж зерен в АФ дають можливість перевищити корозійну стійкість кристалічного хрому у 30 разів, а також зберегти її на даному рівні після відпалу,

• Гертц Олена Юріївна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"