Проаналізовано специфіку формування й функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій - складних сполучникових речень, словосполучень і текстових відрізків - у сучасній українській мові. Висвітлено ознаки цих конструкцій, які сприяють вираженню в їх структурі пояснювально-ототожнювального відношення: сурядний, однофункціональний зв'язок, закритість та негнучкість структури, наявність спеціальних сполучних засобів, своєрідне актуальне членування змісту реченнєвих конструкцій тощо. Семантичну сутність досліджуваного відношення становить поєднання двох кореферентних за змістом компонентів: другий містить інтерпретацію першого відповідно до комунікативних потреб мовця з урахуванням позиції адресата. Пояснювально-ототожнювальне значення грунтується на значенні тотожності, кон'юнкції та диз'юнкції, але не рівнозначне їм. Важливу роль у його творенні відіграє оцінка, яка забезпечує широке функціонування пояснювальних висловлень як мовленнєвих дій.

• Глазова Світлана Миколаївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"