Обгрунтовано фундаментальну значимість історичної соціально-філософської спадщини у трактуванні головних аспектів феномену особистості для поглибленого концептуального усвідомлення процесу самореалізації особистості у контексті нових соціальних практик. Виокремлено основні парадигмальні модуси особистості, що мають класичне філософське обгрунтування. Доведено, що ці модуси є загально-методологічною засадою новітніх соціально-філософських і психологічних інтерпретацій особистості, особливо в пошуках її загально цивілізованих вимірів. Висвітлено історичну та сучасну філософсько-літературну полеміку щодо вимірів особистості та її структури. Шляхом цілісного філософського дискурсу феномену становлення особистості визначено та розкрито його провідний констатуючий і детермінуючий вимір - смисл життя. Обгрунтовано, що смисл життя є процесом і результатом активного буття особистості через ідеально-рефлексивну та предметну діяльність. Виявлено, що смисл життя є універсальною детермінантою та загальною формою буття особистості, її екзистенцією. Установлено необхідність створення комплексної системи виховання.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Никифорова Лілія Анатоліївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"