Розглянуто відображення в творчості М.Кузміна та російських емоціоналістів тих сучасних ідей, поглядів, які становлять філософсько-естетичну концепцію М.О.Бердяєва "кризи мистецтва". Досліджено можливість вирішення емоціоналістами проблеми подолання кризи мистецтва. На матеріалі художньої та критичної творчості Кузміна й емоціоналістів, їх теоретичних робіт періоду емоціоналізму (1922 - 1925 рр.) і попередніх років, розглянуто естетичну платформу емоціоналізму, яка протистоїть автоматизованому життю та механізованому, бездушному, формальному мистецтву (футуризму, кубізму тощо), що призвело до кризи класичної естетики. Кузмін та емоціоналісти не тільки оголосили "похід проти формалістики", але протиставили їй свою "азбуку мистецтва", сформулювали основні положення художньої ідеології, підтверджені їх творчістю, перерахували основні та вічні атрибути справжнього мистецтва. Крім цього, своїми художніми шуканнями та положеннями емоціоналізму Кузьмін та емоціоналісти окреслили вихід із духовного тупика мистецтва "старого Заходу", указали на хвилю нового мистецтва, поширену в Росії, Німеччині, Америці, визначили його основну характеристику (прагнення до "високої елементарності") та дали йому ім'я - емоціоналізм. Внаслідок проведеного дослідження кардинально переглянуто погляд на російський емоціоналізм як на явище, що не сфрмувалося, випадкове, незначне, позбавлене цілісності, яке відображає естетичні погляди одного тільки його лідера - М.Кузміна та безперспективне для наступних етапів історії літератури.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шатова Ірина Миколаївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"