Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування хворих на гострий ішемічний інсульт (ІІ) на підставі вивчення найбільш важливих показників локальних запальних і нейроавтоімунних процесів, виявлення їх зв'язку з тяжкістю, перебігом і наслідками гострого періоду ІІ. Створено прогностичну модель наслідку ІІ з урахуванням запальних і нейроавтоімунних чинників, патогенетично обгрунтовано й експериментально апробовано схему неспецифічної протизапальної терапії з використанням мовалісу, пентоксифіліну, флогензиму. Показано, що рівень післяішемічного локального запалення не лише відображає вихідну тяжкість неврологічного статусу, а й впливає на еволюцію неврологічного дефіциту, визначає наслідки гострого періоду. Доведено, що раннє неврологічне погіршення супроводжується достовірним підвищенням вмісту фактора некрозу пухлини альфа, С-реактивного білка, глюкози та позначається на динаміці неврологічних функцій на 21-у добу. Виявлено, що учасники запальних і нейроавтоімунних реакцій здійснюють спільний односпрямований вплив на тяжкість неврологічних розладів у разі ІІ. Визначено показники післяішемічного запалення та нейроавтосенсибілізації, які на підставі покрокового регресійного аналізу визнані незалежними та дали змогу підвищити точність прогнозу ІІ. В експерименті на щурах з фокальною церебральною ішемією виявлено вторинний нейропротекторний вплив неспецифічної протизапальної терапії, що супроводжується достовірним зниженням кількості макро- та мікрогліальних клітин у порівнянні з "традиційно пролікованими" тваринами.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Черенько Тетяна Макарівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"