Проаналізовано феномен акту мовлення. Відзначено, що основу іллокутивних актів мовлення склала інтонаціональність як фундаментальна властивість мислення: у виконанні акту мовлення свідомість нав'язала фізичному втіленню ментальному стану умови задовільності ментального стану. Доведено, що центральну роль у здійсненні іллокутивного акту відіграла не конвенція, як вважали засновники теорії актів мовлення, а взаємність і настрій аудиторії на сприйняття акту мовлення. Умовою реалізації іллокутивної дії постала наявність зустрічної дії, що обумовило її комунікативний зміст. Сутністю іллокутивного акту визначено взаємодію між особистостями, іллокутивний акт виступив проявом особистості як суб'єкта взаємодії. З точки зору комунікативної взаємодії особистість існує на стику діалогу з комунікативною спільнотою та діалогу з буттям. Особистість не тільки звертається до аудиторії за підтверженням своєї ідентичності, але й надає значення аудиторії актом її визнання. Усвідомлення даної двовимірності призвело до ствердження взаємозалежності між агентом акту мовлення та комунікативною спільнотою.

• Кочеткова Тетяна Юріївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"