Підсумовано результати трирічних досліджень проблеми переносу потужних атмосферних збурень на висоти геокосмосу. Основними транспортними агентами, що здійснюють такий енергообмін, є атмосферні гравітаційні хвилі (АГХ). У лінійному наближені їх поширення вгору призводить до періодичної модуляції плазмових і польових характеристик іоносфери. Нелінійне зростання амплітуд АГХ викликає турбулізацію плазми, проявами якої є утворення спорадичних структур на висотах E- і F-областей іоносфери. Обидва механізми трансформації АГХ в електродинамічні збурення проілюстровано на базі даних багаторічних спостережень, одержаних в Антарктиді, Новій Англії (США) та Європі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"