Мета роботи - вивчення пізніх ускладнень і причини їх виникнення у разі трансректального відведення сечі. Проаналізовано віддалені результати оперативного лікування 46-ти хворих з патологією сечового міхура, яким після видалення сечового міхура виконано трансректальну деривацію сечі з формуванням резервуара низького тиску. У віддалений післяопераційний період ускладнення спостережено у 21-го хворого (45,6 %). Частота пізніх післяопераційних ускладнень є вищою у тих пацієнтів, яким до трансректальної деривації проведено лікування з приводу основного захворювання (органозберігальні операції, променеву терапію, хіміотерапію), та становить 62,5 % проти 27,3 %. Виражений метаболічний ацидоз спостережено переважно у пацієнтів у перше півріччя після операції деривації сечі. Цей факт мав морфологічне обгрунтування: у слизовій оболонці кишечнику поступова адаптація до контакту з сечею у термін після року забезпечує збільшення захисних функцій кишечного епітелію та зменшення абсорбтивних. Зроблено висновок, що анамнез хвороби, функціонально-анатомічний стан сечовидільної системи, попереднє лікування мають значний вплив на виникнення пізніх ускладнень трансректального відведення сечі.

• Старцева Марина Сергіївна (медичні науки)
• Войленко Олег Анатолійович (медичні науки)
• Бітнер Василь Антонович (медичні науки)
• Мамчич Володимир Іванович (медичні науки)
• Стаховський Едуард Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"