Зазначено, що понад 40 % пацієнтів з атеросклеротичним ураженням (АСУ) артерій нижніх кінцівок мають супутнє ураження брахіоцефальних артерій (БЦА). АСУ БЦА є однією з найбільш частих причин ішемічних порушень головного мозку (ГМ). Мета роботи - визначення показників гемодинаміки ГМ у хворих з хронічною ішемією нижніх кінцівок (ХІНК) та АСУ БЦА та доцільності їх оцінки під час встановлення показань щодо проведення каротидної ендартеректомії у цієї категорії хворих. За період з 2000 до 2005 рр. проведено оцінку стану кровоплину у БЦА у 264-х пацієнтів, які перебували на обстеженні та лікуванні у хірургічному центрі Центральної міської клінічної лікарні. У дослідну групу увійшло 234 пацієнти, в контрольну - 30. Дослідну групу поділено на 2 підгрупи: А (n = 107) - хворі з облітеруючим атеросклерозом артерій нижніх кінцівок на різних стадіях без ураження БЦА; Б (n = 127) - із супутнім ураженням однієї внутрішньої сонної артерії (ВСА). У кожній підгрупі хворі були розподілені за стадіями ХІНК згідно з рекомендаціями Європейського консенсусу. Діагностику АСУ проводили за допомогою методу дуплексного сканування артерій зі спектральним аналізом. Вивчено показники пікової систолічної швидкості кровоплину (Vпік) та індекс циркуляторного опору (IR) у загальних сонних артеріях (ЗСА) та ВСА, коефіцієнт асиметрії Vпік у ЗСА. У хворих підгрупи А, які мали критичну ХІНК, зареєстровано зниження Vпік у ЗСА на 20,0 % у порівнянні з контрольною групою (<$Ep sub 1~<<~0,01>) і на 16,0 % у порівнянні з хворими з II і III-А стадіями ХІНК (<$Ep sub 2 ,

p sub 3~<<~0,05>), а також статистично достовірне збільшення IR у ЗСА у порівнянні з контролем на 11,7 % (<$Ep sub 1~<<~0,05>), та у порівнянні з хворими з II і III-А стадіями ХІНК на 10,2 і 8,5 % відповідно (<$Ep sub 2 , p sub 3~<<~0,05>). У хворих з критичною ХІНК Vпік у ВСА була на 10,0 % вищою, ніж у пацієнтів контрольної групи (<$Ep sub 1~<<~0,05>). У хворих підгрупи Б зі стенозом ВСА 50 - 70 %, які мали III-А стадію ХІНК, Vпік на боці ураження ВСА відносно контрольної групи була знижена на 12,0 % (<$Ep sub 1~<<~0,05>), а у хворих з критичною ХІНК на 24,0 % (<$Ep sub 2~<<~0,05>). На неураженому боці у хворих з критичною ХІНК Vпік у ЗСА виявилася зниженою на 18,8 % у порівнянні з контролем (<$Ep sub 2~<<~0,05>), а коефіцієнт асиметрії становив 6,8 %. IR у ЗСА у хворих з критичною ХІНК був збільшеним у порівнянні з контролем на боці ураження на 17 % (<$Ep sub 2~<<~0,05>) і на неураженому боці на 13 % (<$Ep sub 2~<<~0,05>). У хворих зі стенозом ВСА 70 - 90 % з критичною ХІНК виявлено зниження Vпік у ЗСА на боці ураження на 40,0 % у порівнянні з контролем (<$Ep sub 1~<<~0,05>), вона дорівнювала (<$E 30~symbol С~0,62>) см/с. Показник IR цієї категорії хворих на ураженому боці був підвищеним на 20,0 % у порівнянні з контрольною групою (<$Ep sub 1~<<~0,05>), на 14,0 % у порівнянні з пацієнтами II стадії ХІНК (<$Ep sub 2~<<~0,05>) і на 16,0 % у порівнянні з хворими III-А стадії ХІНК і стенозом ВСА 70 - 90 % (<$Ep sub 3~<<~0,05>). На неураженому боці достовірне підвищення IR відзначено лише у хворих з критичною ХІНК у порівнянні з контрольною групою на 8,0 %

(<$Ep sub 1~<<~0,05>). Висновки. У хворих з критичною ХІНК унаслідок облітеруючого атеросклерозу і супутнім стенозом ВСА понад 50 % за даними УЗДГ реєструється небезпечне зниження Vпік у ЗСА і поряд з цим збільшується IR. Хворим зі стенозами 50 - 70 % у сонних артеріях за наявності супутнього ішемічного ураження артерій нижніх кінцівок III-Б і IV стадій на першому етапі лікування показана каротидна ендартеректомія, а за стенозів ВСА 70 % і більше є доцільним виконання одномоментних операцій на обох артеріальних басейнах.

Ключ. слова: брахіоцефальні артерії, критична хронічна ішемія нижніх кінцівок, гемодинаміка
Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-3 + Р457.862.035

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мішалов Володимир Григорович (медичні науки)
• Кошевський Юрій Іванович (медичні науки)
• Черняк Віктор Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"